Археологи знайшли "золоту гробницю" під час розкопок у Вірменії: її дивом не пограбували

У Мецаморі, Вірменія, команда археологів виявила нову гробницю часів пізнього бронзового віку. Дослідники вважають це поховання унікальним, оскільки за тисячі років воно так і не було розграбоване, повідомляють Arkeonews.

Команда польських та вірменських вчених виявила в Мецаморі гробницю, яка датується періодом пізньої бронзи, а саме 1300 — 1200 рр. до н. е. На території Мецамору існувало безліч поселень починаючи з 5-го тисячоліття до н. е. Зокрема вчені вважають, що від 4000 до 3000 рр. до н. е. там існував культурний центр.

Також у Мецаморі є археологічні пам’ятки 6-го століття до н. е., які є одними з найдослідженіших на Вірменському нагір’ї. До цих пам’яток належить поселення бронзово-залізного віку, а також могильник. Саме тут знайдено найдавніші відомі золоті прикраси на території Вірменії.

Команда археологів виявила камери, викопані у землі та викладені великим камінням. Усередині дослідники знайшли останки двох людей, чоловіка та жінки, із трохи згорбленими ногами, орієнтовно віком 30 — 40 років. За словами археологів, кістки добре збереглися і, ймовірно, це останки подружжя.

"Їхня смерть для нас є загадкою, ми не знаємо причини, але все вказує на те, що вони померли одночасно, тому що немає слідів повторного відкриття гробниці", — сказав керівник дослідницького проекту, професор Кшиштоф Якуб’як з Археологічний факультет Варшавського університету.

Під час розкопок на цьому місці вчені знайшли понад сотню намистин та золоті підвіски, деякі з яких були схожі на кельтські хрести. Також вони виявили велику кількість сердолікових підвісок та залишки дерев’яного могильника. Керівник дослідження додав, що це поховання є "унікальним", оскільки немає жодних ознак того, що до нього дісталися розкрадачі могил.

Під час дослідження вчені знайшли десяток керамічних посудин та унікальну фаянсову колбу, привезену з сирійсько-месопотамського кордону. Археологи не знають, хто жив у Мецаморі в той час, оскільки не залишилося жодних текстів, які допомогли б вченим провести ідентифікацію.

Професор Якуб'як сказав: "Але це було дуже велике поселення. До наших часів дійшли навіть укріплення з величезних кам'яних блоків, що оточують так звану цитадель на пагорбі. Наприкінці II тисячоліття до нашої ери в регіоні не існувало іншого поселення, яке можна було б порівняти за значенням і розміром".