“Вагнерівці”, що повернулися з фронту, вчиняють нові злочини в Росії (ВІДЕО)
Російські військові, що повернулися з фронту, все частіше фігурують у зведеннях кримінальних хронік. Психологи впевнені: після війни психіку кожного російського солдата буде травмовано. Майже кожен становить небезпеку для суспільства.
П’яний найманець із ПВК “Вагнер” побився з росгвардійцями в одному з готелів Воронежа. Після затримання у його речах знайшли майже 5 сотень бойових набоїв. Йому висунули звинувачення і за побиття поліцейського, і за лайку, і за зберігання боєприпасів. І це один із найлегших злочинів, які чинили військові, повернувшись додому.
Переживши страх війни, отримавши психологічну травму, військові нерідко продовжують воювати з мирними жителями у цивільному житті. Особливо ті військові, які мали досвід убивств і до війни.
4 роки тому Іван Россомахін убив односельчанку і потрапив до в’язниці. А звідти вирушив на фронт служити у ПВК “Вагнер”. З фронту Россомахін повернувся у березні і, на думку слідства, майже одразу вбив 85-річну Юлію Буйських. Жінка, яка представилася близькою родичкою обвинуваченого, говорити про Россомахіна не захотіла.
Перш ніж вбити пенсіонерку, Россомахін встиг розбити сокирою скло у двох автомобілях. За словами місцевих жителів, він п’яний ходив по селищу зі зброєю і погрожував сусідам. Поліція затримала його на добу, а потім обіцяла відправити із селища подалі.
“В принципі, очікувалося, що буде чудити. Це людина вкрай неспокійна, проблемна. У вівторок ми його садимо з усіма манатками до поїзда, щоб він звідси звалив. Щоб я його тут більше не бачив”, — розповів Вадим Варанкін, начальник МВС “Вятскополянський”.
Але Россомахін не поїхав. Внучка Юлії Буйських, яка мешкає в Петербурзі, каже, що її життя розділилося на “до і після”. І для неї очевидно, хто є відповідальним за смерть її бабусі.
“Я ще восени казала, що нам буде страшно ходити вулицями. І на думку не спадало, що нам буде страшно залишатися вдома. У мене однозначні висновки, що винні ті, хто вигадав, зробив це можливим, підписував документи, що людина може вийти з ув’язнення з умовою того, що вона піде далі вбивати людей”, — вважає Ганна Пекарєва, онука Юлії Буйських.
Навіть якщо людина нікого не вбивала до війни, то після повернення з фронту її психіка вже не буде колишньою. З травмою зіштовхнеться психіка кожного солдата. В окремих випадках травма може перерости в посттравматичний розлад — ПТСР.
“Вони стикаються з дуже великою концентрацією жорстокості. І ось це горезвісне ПТСР, у нього є різні визначення, насправді за ним стоїть дуже проста річ. Це страх. Постстресійний страх, який був настільки сильним, що залишився в людини навіть коли людина вже вийшла з цієї ситуації. І не лише військовою. Страх буває причиною будь-якої на світі агресії. Хоч побутовий, який завгодно. Як тільки ти бачиш, що людина агресивна, то вона боїться”, — каже психолог-консультант Олександр Колмановський.
Одна з останніх історій — це вбивство жінки в Нижегородській області. Її зарізав чоловік, який повернувся з війни, на очах їхніх малолітніх дітей. Їхній сусід говорив, що Олександр Мамаєв після участі в т.з спецоперації почав сильно пити і бити дружину.
Востаннє Олександр ударив дружину ножем. Рана виявилася смертельною. За словами сусіда, поліція побачила на столі 4 порожні пляшки з-під коньяку. Мамаєва заарештували. Сусід каже, що великої пристрасті до алкоголю Олександр раніше не мав. Він багато грав онлайн-казино, брав кредити, не маючи роботи, але пив нечасто. Про війну він теж говорив як про лотерею. Але з великими наслідками психіки.
“Сказав, дуже багато там… У них психіка порушена… Божеволіють. Як він сказав, з’їжджає дах. Каже, на його очах командир роти підірвався, його розірвало на шматки. Три дні не їв нічого”, — розповідає сусід родини Мамаєвих Микола Юр’єв.
У Цхінвалі, в самопроголошеній республіці Південна Осетія, 34-річний Георгій Сіукаєв на вулиці зарізав людину. Раніше Сіукаєв уже сидів за вбивство, він був учасником війни на Донбасі у 2014 році, коли вбив свого командира, опинився у в’язниці. Євген Пригожин зробив Сіукаєву пропозицію, і той із колонії повернувся на війну.
Скільки всього росіян пройшло через війну в Україні і скільки з них повернулося додому, невідомо. Скільки з них є небезпекою для суспільства — невідомо тим більше. Як і про програми для адаптації та реабілітації колишніх військових.
“Якщо ця людина роздратована, грюкає дверима, жбурляє на підлогу предмети, то треба намагатися терапевтично до неї ставитися. Пом’якшувати цей страх, намагатися прилаштовувати до змістовного заняття, щоб до неї поверталася соціальна позитивність. Якщо ж вона фізично агресивна, замахується кулаком чи грозить ножем, тут точно треба бігти без огляду”, — каже психолог Колмановський.
В інформаційному просторі дедалі частіше лунають повідомлення про колосальні втрати в лавах ПВК “Вагнер”. 9 лютого керівник ПВК “Вагнер” Євген Пригожин повідомив, що набір найманців в угруповання з-поміж ув’язнених припинено.