«Троянські будинки» Кремля: як спецслужби РФ створюють інфраструктуру для диверсій у ЄС

Російські шпигуни перетворили об’єкти нерухомості по всій Західній Європі на мережу «троянських коней», призначених для запуску скоординованої диверсійної кампанії, попереджають представники розвідки.

Користуючись слабкими правовими рамками, таємні російські підрозділи, як підозрюють, скуповують чутливу нерухомість поблизу військових і цивільних об’єктів щонайменше в дванадцяти європейських країнах, пише The Telegraph.

Намагаючись посилити гібридну війну проти Заходу, російські спецслужби, ймовірно, придбали літні будинки, котеджі для відпочинку, склади, покинуті школи, міські квартири й навіть цілі острови з наміром використовувати їх як плацдарми для скоординованого спостереження, диверсій і прихованих атак.

Чинні та колишні офіцери трьох європейських розвідувальних служб повідомили The Telegraph, що побоюються: Росія вже могла розмістити вибухівку, дрони, зброю та агентів під прикриттям на деяких із цих об’єктів — готових до активації в разі кризи.

Акти диверсій, пов’язані з Москвою — від підпалів у Лондоні та Варшаві до посилок-бомб, замахів і спроб сходження поїздів із рейок — різко зросли з часу вторгнення Росії в Україну чотири роки тому. Деякі представники західної розвідувальної спільноти побоюються, що ці інциденти можуть бути не більше ніж «тестовими прогонами».

Замість розгортання традиційного військового наступу, кажуть представники розвідки, Кремль може прагнути перевірити рішучість НАТО в «сірій зоні», здійснюючи масштабні атаки, від яких можна відхреститися. Вони можуть паралізувати транспорт, комунікації та енергетичні мережі, одночасно ускладнюючи застосування статті 5 договору про колективну оборону Альянсу.

«Диверсійна кампанія менш імовірно призведе до консенсусу щодо статті 5, ніж звичайна військова операція Росії. Те, що вони можуть їх заперечити — правдоподібно чи ні — ускладнює встановлення відповідальності, і без певності стає значно складніше мобілізувати підтримку», — зазначив один із офіцерів розвідки.

Британія вразлива до атаки

Блейз Метревелі, нова очільниця MI6, у своїй першій промові на посаді попередила, що Британія нині «діє в просторі між миром і війною».

«Росія випробовує нас у сірій зоні тактикою, яка перебуває трохи нижче порогу війни», — заявила Метревелі в грудні.

Минулого уїк-енду Володимир Зеленський попередив, що Владімір Путін уже розпочав Третю світову війну проти Заходу.
«Росія хоче нав’язати світу інший спосіб життя і змінити життя, яке люди обрали для себе», — сказав він.

Москва, як підозрюють, використовує розвідувальні кораблі та судна тіньового флоту для розміщення сенсорів і дистанційно керованих вибухових пристроїв поблизу підводних кабелів у британських водах та інших регіонах. Купуючи нерухомість поблизу військових баз або критично важливої цивільної інфраструктури, Росія може застосовувати подібну стратегію й на суші.

«Критична національна інфраструктура надзвичайно вразлива до зловмисної діяльності держав. Дозволяти російським громадянам майже безперешкодно інвестувати в стратегічну нерухомість — це серйозний канал загрози, який потребує термінового реагування», — зазначив один із представників розвідки.

Британія вважається вразливою до подібної атаки. Попри розслідування підозрілих придбань нерухомості поблизу штаб-квартири MI6 у Воксголлі, у центрі Лондона, та посольства США в Найн-Елмс, експерти з безпеки й деякі політики побоюються, що Росія могла придбати — або спробує придбати — віддалені об’єкти з видом на базу атомних підводних човнів Trident у Фаслейні в західній Шотландії або на місця виходу підводних кабелів на Шетландських островах.

Також є побоювання, що росіяни могли купити будинки навколо авіабази RAF Akrotiri на Кіпрі.

Фінляндію стривожив «військовий» острів

Європейські країни закликають наслідувати приклад Фінляндії, яка в липні запровадила майже повну заборону для росіян і білорусів на купівлю нерухомості, що спричинило ланцюгову реакцію в країнах Балтії, які ухвалили подібне законодавство.

Однак небагато інших країн Європи пішли так далеко, і існують побоювання, що Британія залишається вразливою через прогалини у власності, навіть після посилення правил розкриття інформації.

Обережність Фінляндії ґрунтується на досвіді. Серед представників розвідки її широко вважають епіцентром таємної російської стратегії придбання стратегічно розташованої нерухомості — моделлю, яку Москва, як вважають, нині відтворює по всій Європі.

Жоден випадок не викликав більшої тривоги у фінської влади, ніж Airiston Helmi — компанія, яка потайки  придбала 17 об’єктів навколо Архіпелагового моря, багато з яких розташовані поблизу ключових морських маршрутів і телекомунікаційної інфраструктури неподалік порту Турку — осередку морської промисловості Фінляндії та командування флоту.

Найбільш разючим був острів Саккілуото.

Вранці 22 вересня 2018 року мешканці з протилежного берега спостерігали з подивом, як гелікоптери й швидкісні катери висаджували сотні замаскованих спецпризначенців на острів.

Те, що знайшли слідчі, було надзвичайним. На території було дев’ять причалів, вертолітний майданчик, камери спостереження й датчики руху, маскувальні сітки та будівлі, схожі на казарми, кожна з яких була оснащена супутниковими антенами та сучасним комунікаційним обладнанням.

Фінляндія вирішила не провокувати Москву безпосередньо, висунувши власнику компанії, росіянину Павлу Мельникову, обвинувачення у шахрайстві. Торік він отримав умовний вирок.

Російський уряд відкинув підозри у шпигунстві. Дмітрій Мєдведєв заявив, що лише «хворий розум» міг дійти таких висновків. Фінські політики були менш переконані, зазначивши, що Airiston Helmi також придбала списані десантні катери військово-морських сил країни.

Північ, Норвегія, Швеція

У Норвегії котеджі, пов’язані з особами, близькими до Кремля, розташовані поблизу чутливих арктичних військових об’єктів. Це включає будинки в Målselv Fjellandsby, з видом на авіабазу Bardufoss у Тромсі — одну з найважливіших військових баз країни, обладнану гірськими ангарами для захисту винищувачів F-35.

Російська православна церква — яку західні розвідслужби давно вважають тісно пов’язаною з Кремлем — придбала нерухомість поблизу військово-морських баз і радарних установок у Норвегії та Швеції, що викликало занепокоєння щодо безпеки.

У Норвегії, з видом на військово-морську базу Haakonsvern у Бергені, розташований молитовний дім Søreide, який російська православна громада придбала у 2017 році. Тоді чиновники попереджали, що з цього місця росіяни могли б глушити сигнали, керувати дронами, а також розміщувати осіб, які хотіли б картографувати місцевість.

У шведському місті Вестерос у 2023 році поблизу стратегічно важливого аеропорту було збудовано церкву, яку патрулюють сторожові собаки, оточену парканом і камерами. Згодом шведська розвідка оцінила її як потенційну платформу для шпигунства. Священник, який опікується церквою, отримав медаль від Служби зовнішньої розвідки Росії (СВР).

«Протягом понад десяти років російські структури систематично скуповують нерухомість у Фінляндії, Швеції та Норвегії в безпосередній близькості до військових баз, портів і стратегічних ліній постачання», — зазначив Чарлі Едвардс, старший науковий співробітник з питань стратегії та національної безпеки в Міжнародному інституті стратегічних досліджень у Лондоні.

«Те, що колись виглядало як підозріла комерційна діяльність, перетворилося на визнаний інструмент гібридної війни, спостереження і потенційного саботажу».

Швейцарія та Китай

Швейцарія стає особливою зоною занепокоєння. За словами представників розвідки, російські оперативники використовували об’єкти поблизу федерального інституту хімічного захисту, який розслідував отруєння в Солсбері, для перехоплення Wi-Fi-мереж і відстеження експертів зі зброї.

Також зафіксовано сплеск купівлі росіянами нерухомості у селах поблизу Великого адронного колайдера неподалік Женеви, що викликало побоювання щодо потенційних диверсій проти електроліній і кабелів передачі даних.

Служби безпеки зазначають, що побільшало також ознак того, що Китай реалізує подібну — хоча й більш обмежену — стратегію.

«Росія робить це давно, але не лише Росія», — сказала Мінна Оландер зі Стокгольмського центру східноєвропейських досліджень, посилаючись на придбання китайцями готелю поблизу чутливої військової інфраструктури у Швейцарії, зокрема авіабази, де мають розміщуватися F-35. Під тиском США швейцарські військові викупили об’єкт у 2024 році.

Китай, за словами посадовців, більше зосереджений на довгостроковому спостереженні — розміщуючись поблизу волоконно-оптичних маршрутів, центрів обробки даних і комунікаційних вузлів з метою збирання зашифрованих даних, розраховуючи, що з розвитком обчислювальних технологій частину з них згодом можна буде розшифрувати.

Російські амбіції більш негайні й небезпечні. Представники розвідки попереджають, що вона готується не лише шпигувати, а й завдавати ударів — потенційно здійснюючи скоординовані атаки дронами чи диверсії з попередньо підготовлених об’єктів у разі майбутньої кризи.

«Було б не надто складно відправити російських агентів під виглядом компанії на парубочій вечірці до об’єкта, який нібито є курортом — такого як укриття Airiston Helmi на Саккілуото, — де заздалегідь сховано зброю», — зазначив Салоніус-Пастернак.

«Якби ви сказали таке 15 років тому, люди сказали б, що ви передивилися фільмів із Томом Крузом», — додав він.
«Але все змінилося. Як ми побачили в Україні, перед початком великої війни зазвичай відбувається багато операцій».

Попри масштаб загрози, аналітики побоюються, що європейські держави реагують недостатньо швидко.

Латвія, Литва й Норвегія вже посилили контроль, а Естонія планує запровадити обмеження цього літа. Водночас запропонована загальноєвропейська заборона на продаж нерухомості російським покупцям торік провалилася через спротив держав, які побоювалися економічних наслідків.

Зокрема, Кіпр, за повідомленнями, висловлював заперечення, попри серію придбань нерухомості, пов’язаних із Москвою, поблизу британських баз на острові.

У результаті, застерігають експерти, сформувалася мозаїка законодавств із численними «сліпими зонами», яку ускладнює небажання розвідувальних служб обмінюватися чутливою інформацією через кордони.

«Доки контррозвідка залишається суто національною справою, вона не зможе ефективно протидіяти загрозі, яка перетинає кожен національний кордон у Європі», — заявив один із представників служб безпеки.